Тривога, страх, відчай, виснаження, боротьба, надія − це сьогодення нашої нації. У стані стресу першою здається репродуктивна система. Гострий стрес – це вижити, а не радіти життю та продовжувати рід. Стрес чинить негативний вплив на репродуктивне здоров’я жінок, менструальну функцію, здатність завагітніти та виносити вагітність. Лікарю обов’язково слід враховувати ці чинники.
Жіноче здоров’я в умовах сьогодення
Жінки зараз перебувають в умовах, часто не комфортних для організму. Це переохолодження, вплив токсичних речовин, неправильний режим дня, харчування, постійні стреси…
Що відбувається з жіночим здоров’ям під час стресу? Репродукція − це тривалий та енерговитратний процес. Коли мозок зайнятий стресом, він забуває про свою головну функцію – керування яєчниками. Вони починають працювати хаотично або можуть впасти в сплячку. Розвиваються порушення менструального циклу (від повної відсутності менструацій до кровотеч), які супроводжуються проявами гормональної дисфункції – зміна настрою, сну, харчової поведінки, зниженням активності чи лібідо. Розвиваються захворювання – від безпліддя чи переривання вагітності до метаболічного синдрому та різних видів психосоматики.
Як тіло реагує на потрясіння? Підвищується рівень гормонів стресу, які пригнічують рівень жіночих гормонів. Стрес – це природна захисна реакція організму, що починається з мозку. Гіпоталамус посилає сигнали наднирникам, яєчникам, щитовидці. Виділяються гормони стресу: адреналін і кортизол у підвищених кількостях, а ще чоловічі – тестостерон і ДГЕА, що може спричинити випадання волосся, акне та зміни апетиту.
Стрес і жіночі гормони
Сьогодні багато дівчат та жінок регулярно переживають сильні тривоги й складні життєві ситуації. Цей стрес може спричинити гінекологічні проблеми. В основі жіночого здоров’я лежить певний ритм вироблення гормонів, який забезпечує нормальний менструальний цикл та здатність до зачаття (фертильність), запобігає розвитку деяких гінекологічних захворювань.
Регуляція менструального циклу – багатоступінчастий «каскад», який починається в корі головного мозку та структурах лімбічної системи. Основну роль у цьому процесі відіграють нейропептиди (дофамін, норадреналін, серотонін, кіспептин) та гормон мелатонін. Стресові ситуації безпосередньо впливають на процеси синтезу та споживання цих речовин, внаслідок чого порушується найважливіша ланка регуляції менструального циклу. Саме лімбічна система відповідає за наші емоції – насамперед за реакції страху та гніву. Тому гінекологічні проблеми можуть бути спричинені переживанням гострого стресу. Це має брати до уваги кожен лікар, коли до нього звертаються жінки з цими проблемами.
Першим тривожним дзвінком зазвичай стають порушення менструального циклу, які можуть спостерігатися відразу після перенесеного стресу (нормальна тривалість менструального циклу – 24–38 днів; відмінності тривалості циклу в нормі можуть бути до 10 днів).
Найчастіші порушення: подовження циклу: затримка менструації на 10 днів і більше; скорочення циклу: початок менструації на 10 і більше днів раніше, ніж зазвичай; повне припинення менструацій: функціональна гіпоталамічна аменорея, рясна маткова кровотеча (не тільки під час місячних).
Порушення гормональної регуляції менструального циклу може призводити до ановуляції (коли яйцеклітина не «виходить» з фолікула в яєчнику), ендометрій (внутрішня слизова оболонка матки) у такій ситуації надмірно розростається, що призводить до рясної кровотечі. Це серйозна проблема, яку в жодному разі не можна ігнорувати: іноді кровотечі можуть бути настільки масивними, що потрібне хірургічне втручання та переливання крові. Стрес і гінекологічні захворювання
Друга часта патологія та реакція на стрес – порушення біоценозу піхви. Кандидозний кольпіт – запалення слизової оболонки піхви, яке викликається мікроскопічними дріжджоподібними грибами роду Candida. Наукові статті в журналі Американського товариства мікробіології Clinical and Vaccine Immunology підтверджують, що психологічний стрес, особливо хронічний, пригнічує імунний захист організму і сприяє надмірному розмноженню грибів Candida, а також активації умовно-патогенної флори [1, 2, 3]. А гострий стрес, особливо з порушенням сну та зміною режиму харчування, може спровокувати прояви кандидозу та загострення хронічних запалень жіночих статевих органів.
За даними, опублікованими в журналі Stress Health (2019 р.), хронічний психологічний стрес підвищує ризик розвитку міоми матки на 24 %. А сильний гострий стрес може прискорити зростання клітин міоми матки та сприяти швидшому зростанню вже існуючої міоми (доброякісна пухлина, що складається з гладком’язової тканини матки та нерідко стає причиною видалення органа) [4, 5]. Болі, що повʼязані з наявністю ендометріозу, також стають частішими та інтенсивнішими, і виникає потреба у більших дозах знеболювальних препаратів, якщо жінка перебуває в стані стресу.
Психологічний стрес, особливо хронічний, пригнічує імунний захист організму. А гострий стрес із порушенням сну та зміною режиму харчування може спровокувати прояви кандидозу, загострення хронічних запалень у жіночих статевих органах, підсилення больового синдрому при ендометріозі та ріст міоматозних вузлів.
Стрес і лібідо
Саме зниження лібідо часто стає одним із перших дзвіночків негативного впливу стресу на психічне та фізичне здоров’я. Стрес може порушувати багато аспектів сексуального життя: статевий потяг, здатність до збудження, отримання оргазму.
Будь-які інтенсивні емоційні переживання (страх, сильна тривога, гнів) стають домінантними. Коли ми не почуваємося в безпеці, інстинкт розмноження відходить на другий план, адже абсолютно нормальна поведінкова адаптація до стресу – активація захисту: треба шукати безпечне місце чи боротися.
Викликані стресом проблеми: нічні жахіття, нав’язливі спогади, що травмують, безсоння – посилюють ситуацію, викликаючи емоційне виснаження. Хронічний стрес призводить до підвищеного вироблення гормону кортизолу, який знижує лібідо. Порушення менструального циклу безпосередньо впливає на лібідо та здатність до отримання оргазму, оскільки ці процеси значною мірою контролюються статевими гормонами.
На щастя, з цією проблемою можна боротись. І лікарю тут важливо рекомендувати пацієнтці знаходити час на відпочинок.
Важливо переконати пацієнтку виділяти час на себе. Для прикладу, активно зайнятися спортом, йогою, танцями тощо. Для розслаблення жінкам доцільно рекомендувати фізіопроцедури, такі як лікувальні ванни, масаж тощо. Необхідно акцентувати увагу на тому, що близькість із партнером сама по собі може допомогти знизити стрес, тому варто спробувати знайти для неї час удень або вранці (адже до вечора часто виникає надмірна втома). Почуття, які викликає секс: відчуття близькості, глибокого зв’язку з партнером, спокійна розслабленість – можуть стати природним захистом від стресу. Якщо інтимної близькості немає (можливо, саме стрес її зруйнував?) або ж партнер є тригером стресових ситуацій, варто рекомендувати звернутися до спеціаліста – психолога чи психотерапевта, який допоможе переоцінити стосунки.
Вплив стресу на розвиток менопаузи та безпліддя
На жаль, психоемоційне потрясіння може призвести до ранньої менопаузи. В International Journal of Clinical and Experimental Medicine було опубліковано велике експериментальне дослідження, яке доводить, що спричинені стресом зміни нейроендокринних та імунних реакцій ведуть до порушення складних механізмів регуляції осі «гіпоталамус-гіпофіз-яєчники», що призводить до передчасної недостатності яєчників [6, 7, 8].
Важливо пам’ятати: менструації можуть припинятися після стресових переживань внаслідок функціональної гіпоталамічної аменореї: найчастіше з оваріальним резервом усе гаразд, а менструальну й репродуктивну функцію можна відновити, якщо пацієнтка вчасно звернеться до гінеколога. Чим довше не розв’язуватимете проблему, тим менше шансів відновити репродуктивне здоров’я. Якщо внаслідок стресу порушується менструальний цикл, вагітність не може настати. На щастя, такі проблеми зазвичай піддаються лікуванню. Важливо знати, що безпліддя тісно пов’язані з психологічним станом жінки. Такі випадки вимагають особливої уваги та роботи з психологом чи психотерапевтом.
Вторинні порушення (зростання міоми матки, гіперплазія ендометрію) та зниження лібідо теж чинить виражений негативний вплив на фертильність. Згідно з науковими даними, перенесений під час вагітності стрес підвищує ризик мимовільного аборту (викидня) на 42 %, ризик передчасних пологів – у 2 рази [9, 10].
Здорова вагітність сьогодні – це можливо?
Звісно, можливо. Життя триває. Багато жінок зустріли той лютий будучи вагітними, деякі вагітніють зараз. Стресовий чинник впливає, але природа настільки захищає жінку і майбутнє маля, що зазвичай більшість вагітностей протікає фізіологічно без ускладнень і жінки самостійно народжують. Проте варто пам’ятати, що зараз планування материнства потребує великої відповідальності від самої жінки, її обранця, а також від грамотного обстеження та консультування лікаря. За цей час організм вичерпався як фізично, так і психоемоційно.
Якщо пацієнтка звернулася до спеціаліста (часто це сімейний лікар) із наміром планування вагітності саме зараз, необхідно підтримати її. Провести медичне обстеження усього організму в межах своєї компетентності (аналізи крові, сечі, ультразвукові обстеження черевної порожнини). Рекомендувати відвідати гінеколога, ендокринолога, мамолога та інших суміжних спеціалістів для усунення хронічних патології. Зверніть увагу пацієнтки на вживання вітамінів для жінок, природних антистресових препаратів, таких як валеріана, пустирник, седативні фітозбори.
Рекомендовано за три місяці до зачаття вживати фолієву кислоту, йод, кальцій, залізо, вітамін D, магній, Омега-3 у вигляді стандартних препаратів для жінок, які планують вагітність. Це знижує ризик виникнення вад розвитку плода, ймовірність народження дітей із дефіцитом маси тіла та потрібне для профілактики ускладненого перебігу вагітності.
Як допомогти пацієнту зберегти репродуктивний потенціал в умовах стресу?
Головний мозок не здатний у період стресу та потрясінь виробляти достатньо гормонів щастя, тому часто виникає потреба у збільшенні споживання калорійної їжі. Потрібно звернути увагу пацієнток на цей факт. Рекомендувати контролювати прийоми їжі, не заїдати стрес, вживати продукти, багаті на серотонін. Детоксом є також споживання води, що дасть відчуття ситості та очищення. Тому необхідно акцентувати увагу пацієнтки на дотриманні норми вживання рідини на добу. Легким індикатором достатнього споживання рідини є світлий колір сечі.
Якщо за анамнезом чи в ході обстеження виявлено, що через зміну харчування в результаті стресу виникає дефіцит вітамінів і мінералів, можна рекомендувати вживання цих речовин (загальнозміцнювальні, для планування вагітності) чи натуральних антистресових засобів (седативні фітозбори). Препарати магнію слід рекомендувати лише за встановленого дефіциту цього елемента. Підтримати роботу яєчників і всієї гормональної системи можна фітогормонами – аналогами статевих стероїдів: фітоестрадіол (соя, хміль, конюшина), фітопрогестерон (дикий ямс), фітотестостерон (трибулус, мака). Для нормалізації імунного статусу та усунення симптомів, спричинених незбалансованим харчуванням, показане вживання клітковини, пробіотиків як відповідних фармпрепаратів.
Якщо ж говорити про серйозну гормональну корекцію пацієнтки, необхідно рекомендувати повне обстеження та лікування у гінеколога або репродуктолога для планування вагітності. Жінка повинна уникати безконтрольного прийому лікарських засобів: будь-які препарати (навіть безрецептурні) мають певний перелік побічних ефектів. Якщо є необхідність у заспокійливих чи снодійних, краще рекомендувати звернутися до психотерапевта.
Прості поради як зменшити негативні наслідки гострого стресу
Лікар будь-якої спеціальності повинен переконати пацієнтку не лише виживати, а й жити повноцінним життям. Це покращить самопочуття жінки, підтримає її родину та близьких. Важлива певна «рутина» – порядок дня: спати за графіком (не менше 8 годин), мати режим харчування, не пропускаючи прийоми їжі, гуляти на свіжому повітрі, займатися йогою, пілатесом, плаванням. Якщо є порушення сну чи апетиту, нав’язливі тривожні думки, нічні жахіття, підвищений рівень тривожності, апатія, нездатність зосередитись на щоденних завданнях та роботі, погіршення загального самопочуття – рекомендувати звернутися за допомогою до психолога, психотерапевта.
В основі консультування пацієнток: розставити акценти на позитив, заохотити до фізичної активності, режиму дня та відпочинку, раціонального харчування та вживання вітамінних комплексів за потреби.
Нас чекає друга фаза стресу – виснаження, до якого потрібно бути готовими як лікарям, так і пацієнтам.
Отже, лікарю потрібно допомогти пацієнтці усвідомити необхідність регулярного консультування в сімейного лікаря, який призначить усі необхідні обстеження задля збереження її репродуктивного здоров’я та самопочуття загалом. Своєчасно виявлена проблема може бути розв’язана й життя продовжиться. А планування вагітності відбудеться вдало у той момент, коли подружня пара прийме відповідне рішення.
Використані джерела:
1. McKloud E, Delaney C, Sherry L, et al. Recurrent Vulvovaginal Candidiasis: a Dynamic Interkingdom Biofilm Disease of Candida and Lactobacillus. // mSystems. 2021. Jul-Aug; 6 (4): e00622-21.
2. Li X, Chen S, Lyu X, Tian J. Virulence is one of the mechanisms of vulvovaginal candidiasis recurrence, rather than drug resistance. // Med Mycol. 2022. Nov 18; 60 (11): myac087.
3. Ehrström SM, Kornfeld D, Thuresson J, Rylander E. Signs of chronic stress in women with recurrent candida vulvovaginitis. // Am J Obstet Gynecol. 2005. Oct; 193 (4): 1376-81.
4. Qin H, Lin Z, Vásquez E, Xu L. The association between chronic psychological stress and uterine fibroids risk: A meta-analysis of observational studies. // Stress Health. 2019 Dec; 35 (5): 585-594.
5. Salehi AM, Jenabi E, Farashi S, Aghababaei S, Salimi Z. The environmental risk factors related to uterine leiomyoma: An umbrella review. // J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2023. Jan; 52 (1): 102517.
6. Yang Z, Bian Y, Hu T. Relationship between peripheral blood CD3-+ HLA-DR cells and IL-21 levels and ovarian function in patients with premature ovarian failure. // International Journal of Clinical and Experimental Medicine. 2020. 13 (5): 3671-3678.
7. Shi YQ, Zhu XT, Zhang SN, et al. Premature ovarian insufficiency: a review on the role of oxidative stress and the application of antioxidants. // Front Endocrinol (Lausanne). 2023. Aug.1; 14: 1172481.
8. Wang L, Tang J, Wang L, Tan F, Song H, Zhou J, Li F. Oxidative stress in oocyte aging and female reproduction. // J Cell Physiol. 2021. Dec; 236 (12): 7966-7983.
9. Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, et al. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. // Lancet. 2021. May. 1; 397 (10285): 1658-1667.
10. McNestry C, Killeen SL, Crowley RK, McAuliffe FM. Pregnancy complications and later life women’s health. // Acta Obstet Gynecol Scand. 2023. May; 102 (5): 523-531.